Геолог України

ПЕРЕВІРЕНІ ЧАСОМ, ЙДЕМО В МАЙБУТНЄ!

Ганна ЛІВЕНЦЕВА — 2021-06-30

Шановні колеги! Раді сповістити, що виходить друком новий номер журналу «Геолог України»! Це усім вам добре відоме видання, що об’єднує українську геологічну спільноту, незалежно від місця та досвіду роботи, напряму спеціалізації та сфери діяльності!

МАГІЯ АГАТУ

Віктор МЕРЩІЙ — 2021-06-30

У статті досліджуються магічні властивості агату, смугастої модифікації халцедону. Показано зображення кількох агатів з особистої колекції автора. Наведено спогади про пригоди автора, пов’язані із пошуком агатів. Представлені ображення агатів на поштових марках , а також численні книги про агати. Показано віртуальну колекцію агатів з різних континентів нашої планети.

ЛІРИКА

Василь ЗАГОРОДНЮК — 2021-06-30

ВНЕСОК СПІЛКИ ГЕОЛОГІВ УКРАЇНИ В ІННОВАЦІЙНУ ТРАНСФОРМАЦІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ДОСВІД УЧАСТІ У ГРАНТОВИХ ПРОГРАМАХ

Ганна ЛІВЕНЦЕВА — 2021-06-30

Громадська організація «Спілка геологів України» (СГУ, Спілка) веде активну міжнародну діяльність.

З 2015 року СГУ працює над проєктами, започаткованими Європейською федерацією геологів (EFG) в межах Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»: KINDRA, INTRAW, UNEXMIN, CHPM2030, INFACT, CROWDTHERMAL, ENGIE, REFLECT. Проєкти KINDRA, INTRAW, UNEXMIN, CHPM2030 успішно завершено. Активна фаза проєктів INFACT, REFLECT, CROWDTHERMAL, ENGIE триває.

Зміст роботи над проєктами цілком збігається з цілями та завданнями Стратегії діяльності Спілки геологів України зі сприяння впровадженню положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо ефективного та збалансованого використання природних ресурсів на 2018–2025 рр. «Геологія для європейського майбутнього України» та Міжнародної платформи «Впровадження положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо ефективного та збалансованого використання природних ресурсів», ініційованої з метою сприяння підвищенню ефективності та конкурентності економіки України шляхом застосування у сфері природокористування механізмів і практик, передбачених відповідними європейськими законодавчими актами, вимогами європейських стандартів у контексті реалізації положень Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом (ЄС).

Проєкти спрямовані на: систематизацію/упорядкування знань для створення мереж стейкхолдерів проєктів; оцінювання наявних практичних та наукових знань, пов’язаних з підземними водами (KINDRA); розширення спільноти геологів та фахівців з ефективного та збалансованого використання природних ресурсів, зокрема, мінеральної сировини, розроблення і випробування інноваційних, неінвазивних геологорозвідувальних технологій (INFACT); співпрацю ЄС з іншими технологічно розвиненими країнами у сфері ефективного управління мінеральною, насамперед критичною, сировиною (INTRAW); переоцінення мінерального потенціалу покинутих шахт для майбутніх видобувних робіт (UNEXMIN); розроблення нового та потенційно проривного технологічного рішення, яке зможе допомогти задовольнити європейські потреби в енергії та стратегічних металах у єдиному взаємопов’язаному процесі; переоцінення потенціалу мінеральних ресурсів у Європі (CHPM2030); розширення можливостей європейської громадськості безпосередньо брати участь у розробленні геотермальних проєктів за допомогою альтернативних схем фінансування (краудфандинг) та інструментів соціального залучення (CROWDTHERMAL); реалізацію Європейського атласу геотермальних флюїдів (REFLECT); розширення просвітницької діяльності поміж учнівської молоді та подолання гендерних стереотипів, що панують у геології та суміжних дисциплінах (ENGIE).

СПОГАДИ ПРО НАВЧАЛЬНУ ПРАКТИКУ З ГЕОЛОГІЧНОЇ ЗЙОМКИ

Марина КРОЧАК — 2021-06-30

Статтю присвячено спогадам про проходження автором практики з геологічного картування в студентські роки в межах навчального полігону в Хакасії (Красноярський край, Росія). Проаналізовано практичні методи навчання, спрямовані на творчу самостійну роботу студентів. Згадано оригінальний підхід до картування товщ тільки за літологічними ознаками без зазначення їхнього реального геологічного віку, що сприяло кращій концентрації студентів на методах зйомки. На основі власних спогадів описано сприйняття методики студентами та оцінено результат навчання. З певною долею гумору, дещо іронічно зображено враження молодої людини від польової геологічної практики.

ІСТОРІЯ ДЕКАДИ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ГЕОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «СПІЛКА ГЕОЛОГІВ УКРАЇНИ»

Катерина ДЕРЕВСЬКА — 2021-06-30

Розглянуто хронологію подій тривалістю десять років – з 2010 до 2020 р., присвячених популяризації геологічної галузі. Громадська організація «Спілка геологів України» виконує свою місію і підтримує наукові заходи, сприяє професійній консолідації вчених та спеціалістів, які працюють у сфері геології та суміжних галузях, підвищує престиж професій, пов’язаних із дослідженням та використанням надр, охороною геологічного середовища.

ВНЕСОК NADRA GROUP У РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Ганна ЛІВЕНЦЕВА — 2021-06-30

Розглянуто внесок NADRA Group у розвиток геологічної освіти в Україні. Виокремлено основні напрями діяльності: підтримка профільних закладів освіти, зокрема геологічного факультету (ННІ «Інститут геології ») Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка; підвищення кваліфікації співробітників галузі; системна робота зі школярами; видання спеціалізованих книжок та фахового журналу «Геолог України».

На геологічному факультеті КНУ відремонтовано та оснащено комп’ютерною технікою чотири класи, створено іменну аудиторію імені професора О.Л. Ейнора, відремонтовано приміщення геологічного музею.

Надано вагому благодійну матеріальну допомогу під час геологічних студентських практик: пальне, оплата проживання студентів, харчування, польове оснащення тощо. Багато молодіжних вікторин, олімпіад, екскурсій, квестів, фестивалів, конференцій здійснено коштом NADRA Group . За сприяння компанії організовано гуртки палеонтології , геології та геологічного краєзнавства для учнівської молоді.

NADRA Group ініціювала написання та видала друком книжку «Нариси з історії геологічних досліджень у Київському університеті» (1999). Починаючи з першого випуску у 2003 р., журнал «Геолог України» видається завдяки інформаційній та фінансовій підтримці NADRA Group . У 2008 р. видано матеріали до 100-річчя О.Л. Ейнора. Збірник наукових праць Інституту Тутковського виходив друком протягом 2009–2011 рр. коштом компанії . Юним геологам України адресується книжка Ростислава Фурдуя «Сонця і вітру брат» (2011), видана до 20-річчя компанії . У цей самий період розпочато роботу проєкту «Надра земні, надра духовні», сутність якого полягає в заохоченні школярів до вивчення геології та суміжних дисциплін.

Важлива складова геологічної освіти – підвищення кваліфікації : актуальними є курси з новітніх технологій, лекції провідних вітчизняних та закордонних фахівців, конференції , семінари, тренінги.

Загалом діяльність NADRA Group спрямована на впровадження новітніх технологій у виробництво, розвиток закладів освіти, поширення знань у професійній спільноті. За тридцятирічну історію NADRA Group здійснила значний внесок у розвиток геологічної галузі в Україні та за її межами.

ВІД NADRA GROUP ДО GEO HUB

Павло ЗАГОРОДНЮК — 2021-06-30

NADRА Group була заснована у 1991 році українськими геологами. З часом NADRА Group трансформувалась у міжнародну групу афілійованих сервісних компаній, яка надавала високотехнологічні послуги видобувним підприємствам.
NADRА Group забезпечила роботою понад півтори тисячі працівників, а далі на її основі було створено міжнародний хаб природних ресурсів, який об’єднав сотні підприємств-партнерів, що зумовило перехід від лінійного до мережевого бізнесу й значно розширило напрями діяльності.
Згодом активність NADRА Group поширилась на увесь природний капітал та подолання екологічних і соціальних викликів ХХІ сторіччя.
Значне розширення предмета діяльності компанії зумовило перехід до бізнесу платформ і ребрендинг компанії в GEO Hub.
Усі 30 років діяльності компанія працювала в стресових умовах переходу від планової до ринкової економіки, зумівши вчасно мобілізуватися й системно продемонструвати нові можливості, концентруючись на новому й досягаючи того, що досі вважалося неможливим.

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ СВЕРДЛОВИН – КЛЮЧ ДО КОМПЛЕКСНОГО ОСВОЄННЯ НАФТОГАЗОВИХ РОДОВИЩ

Богдан ЛЕЛИК — 2021-06-30

Здійснено докладний аналіз наявних методів радіоактивного каротажу для обрання найефективнішої технології з точки зору отримання достовірних даних фізичних величин, які характеризують матрицю пласта та флюїдонасичення у конкретний момент часу.

Мета роботи – дослідити наявність новітніх технологій радіоактивних геофізичних методів для оцінювання ресурсів нафтогазових родовищ, визначити напрями розв’язання практичних задач для освоєння свердловин, надати оцінку впровадження технології QUAD Neutron^TM компанії Roke Technologies Ltd (Канада) у процесі реанімації старого фонду свердловин в Україні.

Проведено порівняльний аналіз використання провідними геофізичними компаніями імпульсних нейтронних методів, які широко застосовуються в Україні та світі, з технологією QUAD Neutron^TM для визначення фільтраційно-ємнісних властивостей та характеру насичення пластів. Визначено критерії впливу на результати інтерпретації за наявності чи відсутності даних відкритого стовбура, діаметра досліджуваних свердловин, кількості обсадних колон, наявності чи відсутності цементу в заколонному просторі тощо. Показано переваги та недоліки кожної із систем для отримання правдивих даних. Наведено приклади ефективності отриманих результатів досліджень з рекомендаціями та результатами випробувань.

У процесі дослідження встановлено, що з 2009 року у світі проведено роботи за технологією QUAD Neutron^TM у більше ніж 3000 свердловин. Географія застосування технології охоплює такі країни: Канада, США, Росія, Азербайджан, Малайзія, Колумбія, Венесуела, Перу, Китай, Нігерія, Мексика, Грузія, Таїланд, Казахстан та Саудівська Аравія. Дослідження з використанням цієї технології проводились на замовлення компаній: Shell, Лукойл, Petronas, Repsol, Cenovus, Talisman, Murphy, Роснефть.

З 2018 року обладнанням для застосування технології QUAD Neutron^TM володіє компанія ТОВ «ГЕО-ДЕЛЬТА-КБ», яка є ексклюзивним представником компанії Roke Technologies Ltd в Україні. З цього часу на замовлення Укргазвидобування, Укрнафти та інших вітчизняних компаній у Західному та Східному регіонах було проведено дослідження з використанням технології QUAD Neutron^TM у понад десяти свердловинах старого фонду з метою виявлення нафти та газу. Отримані результати інтерпретації матеріалів проведених досліджень в Україні свідчать про високу ефективність застосування технології , особливо у разі прийняття рішень щодо реанімації свердловин старого фонду.

Проведений аналіз наявних радіоактивних технологій дослідження нафтогазових свердловин дав можливість виокремити з їхнього масиву найефективнішу за отриманими показниками за рівних умов. Здобуті дані в результаті інтерпретації разом із розумінням процесів, що відбуваються у свердловинах, сприяють отриманню правдивої інформації та прийняттю виважених рішень. Найбільш ефективним призначенням технології QUAD Neutron^TM є дослідження старого фонду свердловин зі складними конструкціями (до 4-х колон) для виявлення пропущених пластів, оцінювання потенціалу дієвих колекторів, визначення наявності чи відсутності цементу в заколонному просторі, зон обводнення тощо. Технологія також може бути успішно використана для оцінювання дієвих свердловин та у відкритих стовбурах свердловин, що буряться.

ІНВЕРСІЯ ГРАВІТАЦІЙНИХ ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕНЕТИЧНОГО АЛГОРИТМУ

Павло ГРИЩУК — 2021-06-30

Розглянуто генетичний алгоритм підбирання гравітаційних джерел. В основу підходу покладено принцип відбирання генів від батьків та внаслідок мутації , який адаптовано до формування геологічних утворень. Для двовимірної сіткової моделі визначення надлишкової густини в блоках виконується відбиранням із багатьох моделей двох (батьківських) варіантів, у яких розраховані гравітаційні аномалії мають більший збіг із вихідними. Як цільову функцію використано середній градієнт даних гравіметрії . Генерацію різних моделей ефективної щільності виконано випадковим чином. Теоретичні моделі складено з одного тіла, яке мало одне та два значення надлишкової густини. Було розглянуто теоретичні розрізи з чотирма шарами. Підбирання моделі виконано за умови, що значення ефективної щільності було відоме або ж було задано її певний діапазон. Кожний блок мав форму прямокутника з квадратним перерізом у площині профілю гравітаційних даних та обмеженим поперечним видовженням. Порівняння вихідних та розрахованих аномалій прискорення сили тяжіння здійснено за допомогою середньої норми та похибки у відсотках. Відсутність стрибків на графіку цільової функції гарантувала визначення точної моделі. Геометрію тіла з однорідною надлишковою густиною точно розраховано за фіксованого значення ефективної щільності для чотирьох шарів. Під час визначення геометрії тіл модель із двома значеннями надлишкової густини мала деякі похибки. Генетичний алгоритм, який ґрунтується на еволюційному підході у визначенні фізичних параметрів блоків, виконує підбирання гравітаційної моделі доволі швидко й ефективно. Основними факторами, що впливають на точність геометрії , є дані про надлишкову густину.

Реалізований підхід дає можливість виконувати оцінювання розрізу за сітковим розподілом ефективної густини. Розробку застосовано для двовимірної інтерпретації гравітаційної аномалії над нафтогазовим родовищем. Отриману в результаті інтерпретації форму антиклінальної структури узгоджено з геологічними даними.

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ СЕЙСМОРОЗВІДКИ В УКРАЇНІ

Іван ГАФИЧ — 2021-06-30

Технологічний розвиток, посилення трендів щодо зменшення впливу на навколишнє середовище та складні завдання, що стоять перед нафтогазовидобувними компаніями, диктують необхідність впровадження нових технологій у сейсморозвідувальній галузі. Являючись одним із ключових інструментів пошуків, розвідки та вивчення покладів вуглеводнів, сейсморозвідка зазвичай обмежена поверхневими умовами. Урбаністичні, лісисті й заболочені території , природоохоронні зони, долини річок, гірська місцевість часто унеможливлюють проведення сейсморозвідки чи суттєво впливають на її якість та ефективність.

Одна із сучасних тенденцій, що дає змогу вирішити питання, пов’язані з впливом на навколишнє середовище, – це перехід на безкабельні системи реєстрації , так звана сейсморозвідка мінімального впливу (low impact seismic). Завдяки використанню безкабельного обладнання нова технологія, дає можливість знизити негативний вплив на навколишнє середовище під час проведення польових робіт, оскільки обладнання доставляється на місце встановлення без використання спеціальної важкої техніки.

З другого боку, безкабельні системи сейсморозвідки дають змогу виконувати комплексні завдання пошуково-розвідувальних робіт. Передусім проводити дослідження важкодоступних територій, у тому числі в межах природоохоронних зон, які досі не вивчені чи мало вивчені. Розмотування сейсмічних кабелів у таких умовах дуже ускладнене чи взагалі неможливе. Безкабельні технології дають можливість легко вирішити такі проблеми шляхом мінімального впливу на навколишнє середовище і простого та швидкого розставлення приймачів. Гнучкість та легкість масштабування безкабельної системи реєстрації сейсмічних даних дає ще більше переваг у порівнянні з традиційним зніманням. Відсутність багатокілометрових дротів дає змогу легко збільшити кількість каналів приймання та виконати високощільну повноазимутальну сейсморозвідку з одиничними сейсмоприймачами на глибокі структури, що суттєво підвищує якість отримуваних даних.

Успішно реалізований спільними зусиллями компаній ТОВ «ДТЕК Нафтогаз» і ТОВ «ДЕНІМЕКС ГЕО» пілотний проєкт на Хорошівській площі цілком підтверджує переваги застосування безкабельних рішень, відкриваючи нові можливості для використання сейсморозвідки в раніше не доступних районах та реалізації проєктів високощільного знімання.

АПАРАТУРНО-МЕТОДИЧНІ КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕТРОФІЗИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ НАФТОГАЗОВИХ КОЛЕКТОРІВ У ПРОЦЕСІ БУРІННЯ ТА В ОБСАДЖЕНИХ СВЕРДЛОВИНАХ

Сергій ДАНИЛІВ — 2021-06-30

Представлено результати розроблення апаратурно-методичних комплексів для актуальних напрямів геофізичних свердловинних досліджень нафтогазових колекторів: каротажу в процесі буріння (зокрема, горизонтальних свердловин); каротажу на кабелі в обсаджених свердловинах. Комплекси ґрунтуються на використанні методів радіоактивного каротажу, які є ефективними за наявності у свердловині сталевих труб (бурильної чи обсадних): інтегрального гамма- каротажу, нейтрон-нейтронного каротажу, нейтрон-гамма-каротажу і густинного гамма-гамма-каротажу.

Розвинуто новий підхід до створення універсального малогабаритного комбінованого приладу радіоактивного каротажу для дослідження нафтогазових колекторів у процесі буріння через цільні бурильні труби.

Створено комбіновані прилади для каротажу в процесі буріння та в обсаджених свердловинах: LWD-КПРК-48 (діаметр – 48 мм) і WL-КПРК-42 (діаметр – 42 мм). На повномасштабних фізичних моделях отримано градуювальні характеристики приладів для типових умов проведення каротажу.

Розроблено основні елементи інтерпретаційно-методичного забезпечення для визначення петрофізичних параметрів нафтогазових колекторів. Створені апаратурно-методичні комплекси дають змогу визначати основні петрофізичні параметри: глинистість, густину, пористість, характер насичення та ін.

Свердловинні випробування показали високу інформативність та ефективність розробки. Апаратурно-методичні комплекси є універсальними, зручними та більш доступними для каротажних фірм у порівнянні з відомими аналогами.

Результати виконаних робіт засвідчили перспективність використання в Україні розроблених апаратурно-методичних комплексів. Українські розробники володіють необхідним набором ідей, ноу-хау і можливостей для розширення, вдосконалення розробки та її комерціалізації.

БУРІННЯ КОМПЛЕКСАМИ З ГІДРОТРАНСПОРТОМ КЕРНУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕОЛОЛГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ

Анатолій ВДОВИЧЕНКО — 2021-06-30

На підставі поглибленого аналізу вітчизняних досягнень та результатів дослідно- методичних робіт і практичного досвіду обґрунтовано доцільність широкого засто- сування удосконалених технічних засобів і технологій буріння геологорозвідуваль- них свердловин комплексами з гідротранспортом керну (КГК) в осадових товщах до глибини 300 м. Наведено результати досліджень, виконаних ДГП «Північукргеологія» під час розвідки родовищ бурого вугілля й розсипних титанових родовищ, які пере- конливо підтверджують високу ефективність КГК за умови відповідних доопрацювань техніки, технології та методики опробування під конкретні продуктивні горизонти та вмісні породи. Найкращі результати промислового застосування КГК було отримано під час розвідки Паромівського розсипного родовища ільменіту (2016 р.). Завдяки КГК було успішно, з високими техніко-економічними показниками завершено роботи в складних соціально-економічних та геолого-технічних умовах.

Головний аргумент на користь КГК є безперечно доведена надвисока продуктивність за значного скорочення собівартості та підвищення якості робіт. Оперативна геоло- гічна інформативність способу дає змогу вчасно коригувати та відповідально обирати найбільш оптимальні гнучкі схеми й методи геологічних досліджень. Через стислі терміни виконання бурових робіт здійснювати польові дослідження можна в короткі періоди найбільш сприятливих кліматичних умов та сезонів сільськогосподарської діяльності. Мобільна циркуляційна система виключає спорудження земляних відстій- ників, що значно скорочує розміри порушених ґрунтів, їхнє забруднення та запобігає втраті промивальної рідини. Особливості технології та організації робіт допомага- ють тісній співпраці, взаємоконтролю й взаєморозумінню технічного, геологічного, геофізичного та іншого персоналу, який обслуговує, та активно мобілізують на якісне й високоефективне виконання геологічного завдання. Скорочення важких операцій у технологічному процесі значно поліпшує умови праці персоналу, який обслуговує, підвищує культуру виробництва, що сприяє привабливості професії буровика.

В Україні є достатні виробничі потужності (Київський завод бурової техніки, Дніпропетровський завод бурового обладнання, ТОВ «Діскавері – бурове обладнання. Україна» та ін.), які здатні забезпечити геологорозвідувальні підприємства сучасними КГК.

Вказано основні причини, які стримують розвиток сучасних високоефективних гео- логорозвідувальних технологій, та визначено оптимальні шляхи вирішення проблеми широкого впровадження КГК.

ВИКОРИСТАННЯ ПРЯМИХ ІНДИКАТОРІВ ВУГЛЕВОДНІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ НАФТОГАЗОВИХ ПОКЛАДІВ У ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКІЙ ЗАПАДИНІ

Сергій ВИЖВА — 2021-06-30

За результатами численних сейсмічних досліджень, проведених на площах і родовищах Дніпровсько-Донецької западини, розроблено стратегію виявлення пасток вуглеводнів у цьому регіоні з урахуванням сучасних вимог до пошуків та розвідки покладів газу та нафти. Дослідження полягають у визначенні ймовірних зон скупчення вуглеводнів на основі аналізу структурно-тектонічної моделі. Необхідним елементом розв’язання такої задачі є використання прямих індикаторів вуглеводнів для прогнозування пасток структурного, літологічного або комбінованого типу.

Визначено, що ефективним підходом до виявлення пасток вуглеводнів у цьому регіоні є атрибутний аналіз із використанням таких сейсмічних атрибутів, як обвідна сейсмічного сигналу, акустичний імпеданс або відносний акустичний імпеданс. У більшості практично важливих випадків аналіз розподілу значень цих атрибутів виявився достатнім для виконання геологічних завдань. Наведено приклад вилучення додаткової корисної інформації щодо просторового розподілу пасток вуглеводнів з об’ємних зображень, що отримані за сейсмограмами спільних джерел з обмеженим діапазоном нахилів кутів променів.

Для аналізу розподілів значень сейсмічних атрибутів рекомендовано застосовувати технологію виявлення геологічних тіл Geobody як найбільш ефективну у разі використання даних об’ємної сейсморозвідки. Залежно від типів сейсмічних атрибутів, застосовуваних у процесі аналізу, визначено розподіли різних властивостей гірських порід, зокрема зони підвищеної пористості або зони наявності вуглеводнів. Використання кількох сейсмічних атрибутів дає можливість виявити насичені вуглеводнями геологічні тіла з підвищеною пористістю тощо.

У статті наведено приклади виявлення пасток вуглеводнів на площах і родовищах Дніпровсько-Донецької западини, практично підтверджені шляхом буріння свердловин.

Здійснено узагальнення про розподіл перспективних щодо наявності вуглеводнів ділянок на північному борту Дніпровсько-Донецької западини та співвідношення цього розподілу з виявленими структурними елементами геологічного середовища.

РОМЕНСЬКА СОЛЯНОКУПОЛЬНА СТРУКТУРА (ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКА ЗАПАДИНА): ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ ТА НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ

Віктор ОГАР — 2021-06-30

Описано геологічну будову Роменської солянокупольної структури, з якою пов’язане перше з відкритих у Східному регіоні України Роменське нафтове родовище. Висвітлено історію його відкриття та розроблення, охарактеризовано геолого- геофізичну вивченість району. В результаті узагальнення геолого-геофізичних даних виконано палеотектонічні та пелеогеотермічні реконструкції Роменської структури, пов’язані з результатами буріння пошукової свердловини Герасимівська-1. Продемонстровано циклічний переривистий розвиток солянокупольної структури. Показано, що міжсольові карбонатно-глинисті породи нижнього франу є нафтогазоматеринськими та генерували вуглеводні починаючи з раннього візе. За результатами сейсмічних досліджень у північній приштоковій зоні оконтурено піднятий блок. За сейсмопараметричними даними в межах блоку прогнозовано наявність покладів вуглеводнів у гранулярних колекторах візейського та серпуховського ярусів, а також у приштоковій брекчії . Потенційно нафтогазоносними можуть виявитися карбонатні колектори нижньої частини баширського ярусу, продуктивність яких встановлено на Великобубнівському родовищі.

ЕФЕКТИВНА МІНЕРАЛЬНА ПОЛІТИКА ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР СТАЛОЇ ЕКОНОМІКИ

Гюнтер ТІСС — 2021-06-30

У статті проаналізовано зміни в попиті на сировину для розвитку і швидкого поширення ключових технологій, що відповідають вимогам постійного, динамічного розвитку основних європейських галузей промисловості. Розглянуто взаємозв’язок між динамікою зростання споживання мінеральних ресурсів і зміною умов видобутку цих ресурсів. Здійснено критичний огляд методів прогнозування залежності від мінеральної сировини, зокрема, оцінний метод прогнозування, заснований на рекомендаціях з оцінювання потреб у природних ресурсах та їхніх замінниках.

Представлений новий підхід демонструє, що будь-яка операція повинна бути проведена під час видобутку тільки один раз і привести до вилучення всіх корисних компонентів з використанням оптимізованої інтегрованої технологічної схеми. Цей принцип також передбачає, щоб всі побічні продукти й залишки використовувалися повторно і щоб побічні продукти в кінці життєвого циклу були «орієнтовані на майбутнє».

Вказано, що доступ до мінеральної сировини має вирішальне значення для нормального функціонування економіки ЄС. Представлено новий список критичної мінеральної сировини (CRM) 2020 року і докладно обґрунтовано способи компенсації дефіциту CRM.

Окремо наголошено, що до політики в галузі мінеральної сировини необхідно ставитися відповідально, щоб забезпечити безпеку інвестицій. Що стосується останніх кроків в напрямі економічної стійкості Європи, то створення Європейського сировинного альянсу (ERMA) визнано особливо ефективним. Глобальний галузевий стандарт з управління хвостосховищами представлено як надійний універсальний міжнародний інструмент з безпечного управління відходами видобування.

Наведено аргумент, що, оскільки земельне питання є одним найбільш делікатних в густонаселених районах, то егалітарний (справедливий) розподіл землі є запорукою уникнення ризиків стерилізації мінеральних ресурсів.

Зазначено, що є нагальна потреба у функціонуванні стратегічної та відкритої мережі між політичними, промисловими й місцевими громадами шляхом обміну інформацією для розширення знань, досвіду і навичок між зацікавленими сторонами. Прийняття цієї ідеї суспільством є фундаментальним завданням, яке необхідно виконати для створення безконфліктного простору освоєння мінеральних ресурсів.

Висновки свідчать, що головне завдання на сьогодні – це створення ефективної системи моніторингу руху сировини ланцюжком створення доданої вартості. Здатність швидко виявляти проблеми мінеральної політики та реагувати на них забезпечить лідерство ЄС в стратегічних технологіях і галузях. Цей процес вже почався зі створення ERMA. Державні інститути, бізнес, наукові установи й громадянське суспільство в тісному діалозі здатні забезпечити сталий розвиток і безпеку цивілізації загалом.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАФТОГАЗОВОЇ ГАЛУЗІ

Анатолій МОСПАН — 2021-06-30

Розвиток економіки країни, промислової та господарської інфраструктури неможливий без застосування нафти та газу, а також продуктів їхнього перероблення. Україна не задовольняє в повному обсязі власні потреби в паливноенергетичних ресурсах. Важливу роль у вирішенні цього питання відведено геофізичним методам дослідження, узгодженому комплексу та видам геолого-геофізичних досліджень. Матеріали геофізичних методів досліджень у багатьох випадках є основними у геологічній документації свердловин, що буряться для пошуку та розвідки продуктивних колекторів. Вітчизняні компанії нафтогазового сервісу потребують державної підтримки в напрямі підвищення рівня геолого-геофізичних послуг, оновлення парку апаратури та наземного обладнання, впровадження сучасних технологій для можливості розвитку рівної конкуренції з іноземними компаніями як на внутрішньому, так і світовому ринках.

ПОТУЖНА ГЕОФІЗИЧНА ГАЛУЗЬ – ФУНДАМЕНТ ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Антоніна КАСЬЯН — 2021-06-30

У нафтогазовій промисловості найбільш наукомістким і високотехнологічним видом діяльності є геофізика. Результати геофізичних досліджень лежать в основі пошуку, розвідки та розроблення родовищ нафти й газу, без них неможливо ефективно бурити, експлуатувати та ремонтувати свердловини. Успіхи в розвитку техніки й технології геофізики залежать від рівня академічної та галузевої науки, ефективності системи освіти, інтелектуальної підготовки персоналу.

У статті здійснено історичний екскурс ерою геофізичних досліджень з початку минулого сторіччя до наших днів. Проаналізовано сучасний стан та перспективи подальшого розвитку геофізичної галузі як основи енергонезалежності України. Вказано на основні причини негативного стану речей в українській геофізиці: втрата фаховості, відсутність якісної базової освіти, брак фінансування та недалекоглядність управлінських рішень.

ДО ПИТАННЯ АПРОБАЦІЇ ЗАПАСІВ

Михайло ГЕЙЧЕНКО — 2021-06-30

З лютого 2020 року в Україні скасовано можливість отримання спеціальних дозволів на користування надрами через процедуру апробації запасів корисних копалин. Це рішення було прийнято без широкого обговорення й урахування думки надрокористувачів. У статті розглянуто деякі негативні аспекти «монополізації » процедури аукціонів. Запропоновано обговорення можливості повернення до порядку, який застосовували до лютого 2020 року.

ВУГЛЕВИДОБУВНІ РАЙОНИ – ТЕХНОГЕННО НАВАНТАЖЕНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ

Наталя ВЕРГЕЛЬСЬКА — 2021-06-30

Експлуатація вугільних шахт в Україні зумовила суттєве й багатопланове техно- генне навантаження на довкілля. Фізична ліквідація гірничих виробок призводить до розвитку взаємопов’язаного комплексу нових негативних явищ і процесів впливу на довкілля, що супроводжується зміною його екологічних параметрів:

геохімічних: збільшується рухливість хімічних сполук та елементів у зонах затоплення, підтоплення, стійкого зволоження техногенно забруднених ґрунтів, звалищ, териконів, а отже, значно прискорюється міграція забруднювачів до поверхневих вод та водоборів;
гідрогеологічних: під час видобутку вугілля ґрунтові води наближаються до земної поверхні, у зоні ненасиченої фільтрації знижуються параметри стійкості порід та ґрунтів;
інженерно-геологічних: унаслідок пересичення вологою великих пластів гірських порід знижується їхня міцність, утворюються просідання та зрушення, відбувається деформація земної поверхні.

Значно змінилися ландшафтні характеристики, що відображають характер прояву екзогенних геологічних процесів та гідрологічного режиму: змінилася й земна поверхня внаслідок безпосереднього техногенного навантаження – громадського та промислового будівництва, залізниць, автошляхів, териконів та ставів-накопичувачів вод, шламів, інших гідротехнічних споруд, будівель сільськогосподарського виробництва; формується техногенний рельєф.

ВІДКРИТТЯ НОВИХ КІМБЕРЛІТОВИХ ПОЛІВ НА ПІВДЕННОМУ СХИЛІ ЛЕОНО-ЛІБЕРІЙСЬКОГО ЩИТА (Сьєрра-Леоне)

Олександр БОБРОВ — 2021-06-30

Впродовж 2017–2018 рр. геологорозвідувальною компанією Trinity Geomining Services (SL Ltd) поблизу містечка Суафе провінції Коно (Сьєрра-Леоне) було виявлено низку невідомих раніше проявів кімберлітового магматизму у вигляді системи окремих жил, локалізованих на контакті мігматитового фундаменту та масивів ультрабазитів архейського віку або в безпосередній близькості з ультрабазитовими масивами, що є частиною фрагментів порід зеленокам’яного поясу. Відкриттю сприяла оптимальна послідовність проведення спочатку дистанційних (дешифрування космічних знімків різної роздільної здатності, неотектонічний та геоморфологічний аналіз, SRTM-моделювання), а потім польових геолого-геофізичних досліджень.

За даними буріння, кімберліти в різних ділянках прояву (ділянка Пундуру 1) представлені субвулканічними флогопіт-олівіновими (з перовськітом), олівіновими різновидами, а також жилами численних інтенсивно метасоматично змінених кімберлітових брекчій (ділянка Йомбі). Жили субвулканічних кімберлітів концентруються у контактовій частині з ультрабазитовими масивами магматичної та лавової (ксеноліти метакоматії тів) фацій. Кімберліти є наймолодшими жильними утвореннями в районі й перетинають навіть жильні пегматити, генерація яких спровокована інтрузією ультрабазитів у мігматити фундаменту (ефект Седерхольма).

Кімберліти виявлені в розрізі свердловин у вигляді окремих жил складної морфології , потужністю від 1 до 45 см. У свердловині Р1-2 на глибині 92 м вони представлені мікропорфіровими кімберлітами базальтоїдного типу з мікролітовою основною масою, зміненою вторинними метасоматичними процесами. Порфірові вкраплення представлені псевдоморфозами карбонат-серпентинового складу по олівіну і поодиноких лусках флогопіту. Як мікропорфірові вкраплення виступають кристали олівіну другої генерації . Матрикс породи – карбонатний. Карбонат представлений тонкокристалічним кальцитом або ж заміщений доломітом. Окрім олівіну в основній масі виявлено релікти або псевдоморфози по флогопіту, а також магнетит, перовськіт (він може бути заміщений магнетитом), вторинний апатит. Кімберлітові ділянки Бамбаво представлені субвулканічними порфіровими базальтоїдними кімберлітами, автолітовими кімберлітами та кімберлітовими ксенотуфобрекчіями.

КОРЕЛЯЦІЯ РОЗРІЗУ СИЛУРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У СТРУКТУРНІЙ СВЕРДЛОВИНІ 25-КОТЮЖИНИ З ДНІСТЕРСЬКИМ ОПОРНИМ РОЗРІЗОМ СИЛУРУ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ ПЛИТИ

Тамара БОРИСЕНКО — 2021-06-30

Статтю присвячено літостратиграфічному і біостратиграфічному розчленуванню силурійських відкладів структурної свердловини 25-Котюжини загальною потужністю 358 м та зіставленню зі стратотиповим Дністерським розрізом силурійської системи відповідно до Легенди до геологічної карти України Волино- Подільської серії масштабу 1:200 000, узгодженої з останньою модернізацією стратиграфічних схем силуру.

Описаний розріз є парастратотипом літостратонів силуру Ковельсько-Хотинської структурно-фаціальної зони й опорним для силурійських відкладів центральної частини цієї зони.

Силур у розрізі свердловини 25-Котюжини представлено нижнім (лландоверійський і венлокський яруси) та верхнім (лудловський і пржидольський яруси) відділами. За літологофаціальним складом і умовами формування в силурі виділяють три великі завершені етапи осадкоутворення – трансгресивно-регресивні цикли, що відповідають ярузькій, малиновецькій і рукшинській серіям, які доволі чітко розподіляються на 10 світ і 12 підсвіт.

За кореляцією з Дністерським опорним розрізом літостратони силуру характеризуються переважно карбонатним та глинисто-карбонатним складом, відносною витриманістю потужностей та фаціальною витриманістю, різноманітністю фауни з перевагою мілководних бентосних форм.

Для свердловини характерні прояви бітумінозності, що свідчить про ознаки нафтогазоносності території та перспективність її щодо виявлення родовищ сланцевого газу передусім в утвореннях верхнього відділу силуру.

ТИПОМОРФНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОЛОТА З КОРИ ВИВІТРЮВАННЯ СУРСЬКОЇ ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНОЇ СТРУКТУРИ

Мирон КОВАЛЬЧУК — 2021-06-30

На підставі узагальнення фактичного матеріалу виробничих звітів, публікацій у наукових виданнях та власних досліджень наведено відомості щодо типоморфних особливостей самородного золота з кори вивітрювання різного мінерального складу золотоносних порід фундаменту в межах родовищ і рудопроявів Сурської зеленокам’яної структури. Досліджено зміну типоморфних особливостей золота у вертикальному розрізі кори вивітрювання.